1977 - 1985 Розширення можливості радянської моделі
В даний період основна увага приділялась вивченню, узагальненню та розповсюдженню кращого досвіду піонерський дружин та шкільних комсомольських організацій, розвитку дитячого самоврядування на рівні шкіл та міському. Вищими органами самоврядування були міські штаби, роботу яких скеровували методисти Палацу піонерів.
- Міський піонерський штаб „Корчагінець” (кер. Коломійчук Зоя Миколаївна)
- Міський комсомольський штаб „Прометей” (кер. Красновський Валерій Миколайович)
- Міський жовтеняцький штаб „Зірочка” (кер. Гавриш Ніна Павлівна)
- МШ „Тімур” (кер. Троцюк Ганна Олександрівна)
В штаби входили кращі представники піонерських та комсомольських активістів шкіл міста які мали досвід роботи з піонерами та жовтенятами. Штаби були покликані надавати постійну допомогу радам піонерських дружин, комсомольським організаціям готували піонерів, комсомольців-інструкторів, які повинні були організовувати роботу в школах. Штабісти були організаторами цікавих справ: організовували та проводили міські зльоти, конференції, свята жовтенятського, піонерського, комсомольського активів. Вони проявляли у всьому дисципліну, самостійність, ініціативу.
Цей час характерний тим, що важливим напрямком діяльності шкіл і громадськості була робота за місцем проживання. В мікрорайонах шкіл працювали дитячі зведені загони.
Операції:
- „Малятко” (шефство над дитячими дворовими майданчиками, дитячими садочками, виготовлення іграшок, ігротек для малюків).
- „Живи книга” (ремонт книг, збір книг в бібліотеки при підліткових клубах, дитячому будинку, конкурси, вікторини).
- „Мійдодир в нашому домі” (чистота в під‘їздах, дворах).
- Озеленення дворів, вулиць, проведення конкурсів на кращий двір, будинок, балкон, цікаві свята дворів, вулиць.
Тимурівці побували в кожному будинку, вони знали в своїх мікрорайонах всіх, хто потребував допомоги.
Тістечка спечені руками дітей, вітальна листівка, квіти із святом, днем народження приносили багато приємних хвилин дітям і їх старшим товаришам. Такі зустрічі виховували в дітей доброту, повагу до людей старшого віку.
Однією з важливих проблем, яку в той час було необхідно вирішити колективу Палацу піонерів та школярів разом з дитячим і молодіжним активом, була проблема організації змістовного дозвілля дітей та підлітків.
Педагоги разом з активістами вивчили існуючі в місті підліткові групи, визначили загальні ознаки розвитку і закономірності розвитку об‘єднань за інтересами. На засіданні методичної ради Палацу піонерів та школярів було поставлене питання про необхідність цілеспрямованого педагогічного керівництва неформальними групами, а також треба зробити, щоб дозвілля стало цікавим для молоді, заставляло думати. З цією метою було створено абонемент з 12 напрямків, які несли естетичну, етичну, моральну та інші виховні функції.
1985-1990 Реформування змісту "Від позашкільної діяльності до позашкільної освіти
25 грудня відбулося відкриття нової будівлі (І-ої черги) Рівненського міського Палацу дітей та молоді.
Максимальне наближення змісту роботи до реалізаціїпотреб дитини — основний пріорітет у діяльності позашкільного закладу. Таку концептуальну ідею ініціювали педагоги Палацу під час Всеукраїнського семінару директорів палаців піонерів і школярів спільним засіданням колегії Міністерства освіти України та ЦКЛКСМУ) та рекомендовано позашкільним закладам України.
