Віра Рімша

У багатьох поколінь рiвнян з Пала­цом піонерів пов’язано найсвітліші спогади. У перші повоєнні роки у Палаці було декiлька пе­дагогiв, які складали ос­новну педагогічного колек­тиву.

У той час вони створювали­ гуртки, якi акти­вно працювали протягом багатьох років.

Одним з таких педагогів була Bipa Рiмша. Вона працювала у Палацi 3 1948 року, була професійною актрисою, за­коханою в театр, i цю лю­бов передавала дiтям. «Інтелігентна людина, чуйний та мудрий педагог, так згадують про неї її  учні. Творчий почерк Театру Юного глядача який вона очолюва­ла, відрізнявся від шкiль­них драмгуртків високою сценічною культурою. Ре­пертуар театру був насиче­ним i різноманітним. Яскравим видовищем була каз­ка «Дванадцять місяців».

Також вистави «Лiсова Каз­ка», «Попелюшка». Окрасою репертуару була казка «Чи­полiпо». Дiти вчилися ак­торськiй майстерностi, нелегкому мистецтву перевтi­лення. Згодом театр про6у­вав свої сили у бiльш серйозній драматургії. На афiшах з’являються назви вистав «Друзi Віктора Розова», «Юпiсть Батькiв» Бориса Гор6атова, «Два Ка­пiтапи» Венiмiна Каверiна.

Кожне заняття, кожне заняття, кожна репетиція глибоко продумані, заздалегідь підготовлені, проходить жваво, цікаво та змістовно. «Любо до театрального мистецтва зародилася в мене ще змалку — розповідає Рімша. Ця любов привела мене на професійну сцену. Багато цікавих ролей зіграла я у Москві — в театрі ім. Станіславського і Немировича-Данченка, у Ворошиловському драматичному театрі. Коли пішла на пенсію не змогла спокійно всидіти вдома. Любов до мистецтва змусила мене піти в драматичний гурток та працювати з дітьми».